В грі багато активностей; Не все завжди хочеться повторювати, але гра дає вибір: Круто бігати на повній швидкості. Цікаво розгадувати різні легенькі загадки. Приємно зустрічати унікальні типи ворогів. Захоплює намагатися пройти рівні на «ідеально». Можна навіть відпочити на риболовлі. Але найкраще — це неймовірно епічно зрежисовані битви з босами. Дратують постійні міні кат-сцени з показом дрібниць, які бачив 100 разів (не всі можна пропустити). Керування також неідеальна, треба звикати до «різкості».
Це рідкість, коли гра змушує співчувати злодію. Незвичне поєднання теми дружби, покинутості та родини. Взаємодія з персонажами — легка, комедійна та надихаюча. Простий, але ефектний сценарій.
Гарна меланхолія. Автори називають острови «відкритою зоною», а не «світом»; Це пояснює дивні платформи у повітрі, які допомагають ігроладу, але не зануренню; Є сюжетне пояснення, але його ще треба постаратися знайти.
Загальна картинка — ок, але не виглядає грою 2022 року; Особливо картонні герої. Світ — малий на деталі, але все одно промальовується на ходу. В епічні моменти зате все гарно.
Це вогінь! У світі грає заспокійлива, приємна музика, а на рівнях — енергійний синт; Є навіть «магнітофон», в якому будь-коли можна увімкнути зібрані культові треки старих частин (нереальна ностальгія). Але закоханий я в музику на босах — грає НЕРЕАЛЬНО бомбезний вокальний рок, що магічно збігається з рівнем адреналіну битв проти величезних роботів. Це той випадок, коли хочеться збільшити звук на 100%. Хоч на фінальному босі є гарний трек, але він не дивує, бо доступний з початку гри.
Відкритий світ працює. Легенька свобода дій (риболовля замість проходження рівнів тощо) гарно «освіжає» дивний на вигляд острови.
Кривенько, але розслабляє тут все: біганина, розгадування, проходження та бійки. Навіть сюжет з емоціями. Але саундтрек — це головна бімба гри.
