Тепер аркадність замість приземленості. Як для спін-офу — це весело грається. Акцент на бадьорості, але без зменшення складності. Це навіть цікавіше всіх інших частин зробили; Механіка «Розсекречення» дозволяє автентично до сюжету ускладнювати кожен рівень унікальними модифікаторами. Режим орди перенесли в сюжет і це також приємно. Система «Зірок» після кожного етапу (5–10 хвилин) — це занадто. Краще б після глав показували.
Також щось нове спробували — нелінійність. І тема весела — суд та «зрада». Команда Берда та Коула — нормальна, їх взаємодії — не рівень трилогії, бо діалогів та змістовних кат-сцен замало. Фінал взагалі ніякий та залишає гравця з питанням «І це все?».
Тут напомітніша шкода грі через спрощення. Суровий світ франшизи ще впізнається, але слабкіше. Тепер кожен етап — це дуже помітні квадратні арени. Наче не пригода, а набір рівнів в схожій місцевості. Ще й 90% кат-сцен — це відкриття дверей; всю гру на це дивитися викликає нервозний сміх.
Бюджет — $60 млн і все соковито, але вторинність історії не дає сильно розгулятися, тому нічого і не дивує окрім загального покращення картинки. Епік не завезли.
Актори грають класно. Музика — нормальна. Нічого не виділити, бо це типовий ААА саундтрек.
Частина-експеримент. Багато класики змінює, але не дратує через відокремленість від оригінальної трилогії.
Весь фокус з персонажів/сюжету/епіку пішов на створення найрізноманітнішого геймплею серії. Все інше — дорогий примітив.
